1653 р.
Жванецька облога, Кам'янецький договір
Жванецька облога
Облога українсько-татарським військом польської армії під містечком Жванець
Жванецька облога – облога укр. військом під керівництвом Б.Хмельницького разом із військом крим. хана Іслам-Гірея III табору польської армії під містечком Жванець (нині село Кам'янець-Подільського району Хмельн. обл.).

Тривала понад два місяці – від жовтня до грудня. Напередодні, наприкінці вересня 1653, польський король Ян II Казимир Ваза з 40-тис. військом прибув на Поділля і збудував під Жванцем оборонний табір, укріпивши його валами й ровами. 21(11) жовт. 30-40-тис. козац. армія разом із татарами з усіх боків щільно оточила королів. військо. Невдовзі у таборі почали відчувати гостру нестачу продовольства й фуражу.

Окремі польські роз'їзди до 1-ї пол. листоп. були розгромлені, і становище обложених стало безнадійним. До початку груд. від голоду і хвороб померло щонайменше 10 тис. жовнірів, а з 20 тис. нім. рейтарів живими залишилося ледве 5 тис.

Б.Хмельницький був упевнений, що за тих обставин, в яких опинилося оточене польс. військо, король буде змушений капітулювати. Тому він, зважаючи на ненадійність крим. хана як союзника, відмовився від ген. битви. Тим часом польському королеві вдалося замиритися з ханом.

Іслам-Гірей III без участі Б.Хмельницького уклав з Яном II Казимиром Ваза сепаратне перемир'я і 16(06) груд. віроломно припинив воєн. дії. Хан і король домовилися скасувати Білоцерківський договір 1651 і відновити чинність Зборівського договору Криму з Польщею 1649.

Крім великої грошової винагороди, Іслам-Гірей III дістав від польс. короля таємну згоду на те, щоб брати в ясир українців. Б.Хмельницький змушений був зняти облогу, офіційно заявивши при цьому, що Жванецький договір польського короля та крим. хана його ні до чого не зобов'язує. Відтоді дипломатичні відносини з Польщею залишалися розірваними до 1655.
Кам'янецький договір
Укладення сепаратного миру між Річчю Посполитою та Кримським ханством
Кримсько-польська мирна угода, укладена в усній формі під Кам'янцем (нині м. Кам'янець-Подільський) 15(5) грудня 1653. Кам'янецький договір увінчував Жванецьку кампанію 1653, в ході якої Війську Запорозькому та його союзникові Кримському ханату вдалося завдати польс. армії низку поразок і взяти в облогу її гол. сили на чолі з королем Яном II Казимиром Ваза поблизу Жванецького замку між р. Дністер і її прит. Жванчик. Рятуючись від неминучого розгрому, польс. керівництво зуміло зав'язати сепаратні контакти з кримським ханом Іслам-Гіреєм III і схилити його до початку мирних переговорів. Оскільки укр. делегації на чолі з генеральним писарем І.Виговським на переговорах була відведена роль пасивного спостерігача, вона від участі в них відмовилася.

Зважаючи на відсутність письмового викладу умов договору, неможливо достовірно реконструювати його зміст. Опосередковані ж свідчення вказують на те, що припинення воєнних дій між Річчю Посполитою та Крим. ханатом ґрунтувалося на обіцянці польського уряду щорічно виплачувати хану так звані упоминки та взяти участь у поході проти Російської держави.

Стосовно визначення в контексті К.д. політико-правового статусу козац. України істор. джерела подають суперечливу інформацію, з аналізу якої випливає, що, найімовірніше, за Військом Запороз. залишалися права, закріплені умовами Зборівського договору Криму з Польщею 1649, але лише в тій його частині, яка стосувалася становища реєстрових козаків.

Ті ж статті, які гарантували територіально-адміністративну автономію козацької України (визначення її кордонів, заборона перебування на її тер. коронних військ тощо), в Кам'янецькому договорі повністю ігнорувалися.
Важливо: факти сепаратних польсько-кримських переговорів під Кам'янцем й інформація про зміст Кам'янецького договору підштовхнули українське керівництво до остаточного розриву з Річчю Посполитою та прийняття на початку 1654 зверхності російського царя Олексія Михайловича.

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda