1656 р.
московсько-польське Віленське перемир'я
Віленське перемир'я
Угода про припинення війни між Московським царством та Річчю Посполитою
Угода про припинення війни між Московським царством та Річчю Посполитою, підписана 24 жовтня повноважними представниками польського короля Яна ІІ Казимира Ваза та російського царя Олексія Михайловича, що завершила переговори, які відбувалися у під Вільно (нині Вільнюс) у серпні 1656.

Царський уряд пішов на переговори з польською стороною, оскільки побоювався, що внаслідок послаблення Речі Посполитої значно посиляться позиції Швеції, яка конкурувала з Росією в боротьбі за Прибалтику. Повноважні представники Укрраїнської козацької держави на чолі з Р.Гапоненком не були допущені за стіл переговорів. Пріоритетними на переговорах були територіальні й фінансові питання, а також умови елекції (обрання) російського царя на польський престол.

Згідно з укладеним перемир'ям Польща і Росія мали припинити між собою війну і приступити до спільної боротьби зі Швецією і Бранденбургом (у випадку, якщо правитель останнього – Фрідріх Вільгельм не розірве союзу з Карлом Х Густавом).

Передумовою вступу Олексія Михайловича на польс. королівство після смерті Яна II Казимира Ваза мало стати прийняття ним спец. рacta conventa, гарантування всіх прав і привілеїв католикам Речі Посполитої, а також реалізація владних повноважень у державі особисто, а не через намісника. Протягом першого року після елекції цар мав скликати спец. комісію для врегулювання укр. справ. Причому польс. шляхта отримувала право повернутися до своїх укр. маєтків відразу після ратифікації перемир'я.

Віленське перемир'я дало змогу Польщі деякий час протистояти Швеції. Водночас передбачена договором можливість здобуття царем польс. корони спричинила погіршення стосунків Речі Посполитої з Австрією та папською курією. Відповіддю Швеції і Бранденбургу стало утворення спільно з Трансільванією Раднотської коаліції, спрямованої на поділ земель Речі Посполитої.

Для Москви перемир'я не дало бажаних результатів, оскільки не були закріплені її територіальні здобутки на тер. Великого князівства Литовського і Корони Польської. Перемир'я призвело до міжнародної ізоляції Російської держави і серйозно ускладнило її стосунки з Гетьманщиною. Уряд Б.Хмельницького не визнав умов перемир'я і приєднався до Раднотської коаліції.
Важливо: фактична зрада Московського царства і відмова виконувати Березневі статті наштовхнуло Богдана Хмельницького до дипломатичних відносин із Карлом X, королем Швеції.

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda