1708 р.
українсько-шведський союз, зруйнування Батурина
Українсько-шведський союз
Боротьба гетьмана Івана Мазепи за визволення Гетьманщини з-під російського ярма
Похід шведського короля на Москву через Україну спонукав українського гетьмана до рішучих дій задля визволення Гетьманщини.

Мазепа вирішив об'єднатися зі шведами для війни проти Московії.

24 жовтня 1708 р. Іван Мазепа виїхав на зустріч із Карлом ХІІ. З ним вирушили чотиритисячне військо, генеральна старшина та 7 із 12 полковників.

Надвечір 28 жовтня гетьман прибув до шведського табору. Наступного дня відбулася зустріч Мазепи з Карлом ХІІ.

29-30 жовтня 1708 р. між українцями та Карлом ХІІ було укладено договір.

Стислий (із 6 пунктів) виклад цього договору містить "Вивід прав України" – політичний документ, з яким 1712 р. Пилип Орлик (генеральний писар за урядування Мазепи, гетьман у вигнанні), обстоюючи права України, звернувся до європейських монархів.

Договір передбачав:
- Україна має бути незалежною і вільною;
- усі загарбані Московією землі, що колись належали "руському" народові, мають бути повернені Українському князівству;
- шведський король зобов'язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу, коли про це просять гетьман і "стани";
- Мазепа має бути довічним князем України;
- шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройних сил князівства;
- для стратегічних потреб шведське військо може займати п'ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).
Зруйнування Батурина
Помста та Каральний акт за союз України зі Шведським королівством
Отримавши царський наказ, московські війська рушили на столицю Гетьманщини.

У Батурині знаходилися значні військові сили, було чимало продовольства та боєприпасів. Місто захищали міцні укріплення.

Тому спроби швидко здобути Батурин виявилися безрезультатними: жителі були налаштовані захистити гетьманську столицю.

Та через зраду одного з полкових старшин Прилуцького полку Івана Носа, який вказав на потаємний хід, московські вояки 2 листопада проникли до міста і влаштували в ньому криваву різанину - жорстоко вбили всіх його мешканців, навіть жінок та немовлят. Батурин було вщент зруйновано.

Знищення Батурина та його мешканців не було тільки помстою. Цим каральним актом Петро І намагався залякати українців та остаточно упокорити їх, позбавивши прагнень до волі.
Важливо: Цар, бажаючи помститися Мазепі, проти якого опублікував грізний маніфест, наказав Меншикову негайно атакувати його столицю, поки шведи не прибули на допомогу. Меншиков напав на неї 3 листопада і взяв. Потім віддав наказ замучити всіх незалежно від віку і статі, а після нелюдської різанини силою вивів жінок, які ще залишалися живі [...] Він забрав звідти важкі гармати, а було їх близько сорока. Так само по-варварськи розорив і спалив все місто та млини. Одна частина гарнізону перебралася щасливо через Сейм, але її командира зловили і замучили. Він був родом з пруссаків і звався Кенігсек ...

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda