1915 р.
утворення Загальної української ради
Загальна українська рада
Розширення впливу ГУР на українські землі в межах Російської імперії
Загальна українська рада – політична організація. Створена 1915 у Відні в результаті реорганізації Головної української ради з метою розширення її впливу на українській землі в межах кордонів Російської імперії й представництва загально-українських інтересів під час 1-ї світ. війни.

Своїм завданням Загальна українська рада проголосила боротьбу за побудову самостійної Української Держави на українських землях, що входили до Російської імперії, та запровадження національно-територіальної автономії на укр. землях у складі Австро-Угорщини.

До Загальної української ради входив 31 делегат: з Галичини 14 делегатів від нац.-демократ. партії, 6 – від радикаьної, 1 – від содіал-демократичної.; з Буковини 5 – від націонал-демократичної партії, з Наддніпрян. України – 3 делегати від Союзу визволення України. Головою обрано К. Левицького, його заступником – М. Василька, Л. Бачинського й М. Ганкевича, секретар – В. Темницького.

Союз визволення України представляв О.Скоропис-Йолтуховський. Особовий склад З. у. р. не був постійним і часто змінювався. Після проголошення у листопаді 1916 цісар. маніфесту про створення Польського королівства та відокремлення й широку автономію Галичини у складі Австро-Угорщини вплив Загальної української ради на укр. рух поступово зменшувався, а згодом вона оголосила про свій розпуск.
Важливо: після проголошення цісарського маніфесту 4 листопада 1916 про створення польського королівства та відокремлення й широку автономію з польською перевагою Галичини в складі Австро-Угорської держави становище Загальної Української Ради захиталося й політичний провід українського життя в Австрії перейшов до української парламентарної репрезентації.

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda