1932 - 1933 рр.
Голодомор в Україні
Голодомор в Україні
Акт геноциду українського народу, організований радянською владою у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду
Причини:
- політика сталінського керівництва;
- прискорена насильницька колективізація;
- завищений план хлібозаготівель для України на 1932 р.;
- постанова у 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про п'ять колосків» (згідно з цим законом за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менш ніж на 10 років);
- діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з В.Молотовим, основною метою якої було вилучення хліба в селян за будь-яку ціну (обшуки, натуральні штрафи, загороджувальні загони, реквізиція насіннєвого, продовольчого й фуражного фондів колгоспів, блокади сіл-боржників тощо).

Отже, хлібозаготівельна кампанія перетворилася на цілеспрямоване фізичне винищення українського селянства.

Заходи влади:
- продовження хлібозаготівель;
- створення загороджувальних загонів, які не випускали селян до міст;
- замовчування голоду;
- відмова від міжнародної допомоги.

Наслідки голодомору:
- величезні людські втрати (за різними даними, від 3,5 до 8 млн. чоловік);
- знищення традиційного українського села з його багатими народними звичаями;
- подолання опору колективізації і як наслідок – перемога колгоспного ладу на селі.
Важливо: «Майже п'ять місяців, як ми виселені… Невже ви думаєте, що ми куркулі? Ні, ми не куркулі, ми сумлінні працівники, ми не розкуркулені, а розграбовані місцевою владою».

С. Косіор, виступаючи на з'їзді КП(б)У, заявив, що «На Україні класова боротьба більш напружена, ніж в інших містах, і ворог-куркуль, націоналіст — у нас більш досвідчений, лютіший, ніж де б то не було в інших республіках і областях Союзу».

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda