22 січня 1919 р.
проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР
Акт злуки УНР та ЗУНР
Договір про обʼєднання, за яким ЗУНР ставала Західною областю УНР, зберігаючи за собою права «територіальної автономії»
Ініціаторами об'єднавчого процесу виступили два українських державних утворення — Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР) та Директорія Української народної республіки. Вони утворились майже одночасно — у листопаді 1918 року. ЗУНР виникла після розпаду Австро-Угорської імперії та охоплювала території Західної України — Галичину, Буковину і Закарпаття. Директорія утворилась внаслідок повстання проти режиму гетьмана Павла Скоропадського, її метою було відновлення Української народної республіки з центром у Києві.

Представники ЗУНР Дмитро Левицький та Лонгин Цегельський 1 грудня 1918 року приїхали до Фастова, де на той час знаходилась ставка Директорії. У підсумку вони підписали попередній договір про обʼєднання, за яким ЗУНР ставала Західною областю УНР, зберігаючи за собою права «територіальної автономії». Від імені Директорії його підписали Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець та Опанас Андрієвський.

Урочисто Акт злуки оголосили 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві, він був приурочений до річниці Четвертого Універсалу Центральної Ради, яким у 1918-му проголосили незалежність Української народної республіки.
Важливо: Ф. Швець виголосив таку промову: «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська України - в одну Велику Україну… Віднині Український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу».

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda