січень - лютий 1944 р.
Корсунь-Шевченківська наступальна операція
Корсунь-Шевченківська наступальна операція
Частина стратегічного наступу військ 1-го і 2-го Українських фронтів із метою оточення та знищення угруповання противника на Корсунь-Шевченківському виступі
Корсунь-Шевченківська наступальна операція (з німецького боку називалась Черкаський котел; 24 січня — 17 лютого 1944 р.) — частина стратегічного наступу військ 1-го (генерал армії Микола Ватутін) і 2-го (генерал армії Іван Конєв) Українських фронтів із метою оточення та знищення угрупування противника на Корсунь-Шевченківському виступі.

Початок операції проходив у взаємних атаках, поки війська обох Українських фронтів не завершили оточення ворога, з'єднавшись 28 січня у м. Звенигородці. Спроби військ Вермахту розблокувати оточене угрупування були невдалими, втім спроба оточенців прорвати фронт виявилася вдалою — 30 тисяч німецьких солдат та офіцерів змогли прорвати радянський фронт. 17 лютого оточене угрупування було ліквідоване. Противник втратив 41,2 тисяч убитими, 15 тисяч полоненими, велику кількість бойової техніки.

Через наявність великих сил ворога (9 піхотних дивізій, танкова дивізія СС «Вікінг», моторизована бригада СС «Валлонія», артилерійські, інженерні та інші частини), розгалужену мережу оборони, завдання по розгрому Корсунь-Шевченківського угруповання було досить складним.

За спогадами Манштейна, в оточення потрапили два німецьких армійських корпуси під командуванням Штеммермана і Ліба, особовий склад яких налічував перед оточенням близько 54 тисяч осіб, причому частина тилових служб уникла оточення.
Важливо: Корсунь-Шевченківську операцію порівнюють із наслідками битви під Сталінградом.

Всі права застережено © DoZNO
Made on
Tilda